Поради батькам молодших школярів

«Як організувати приготування уроків»

1. Слід уникати байдужого ставлення до процесу підготовки домашніх завдань «Уроки задані тобі, а не мені!». І в той же час варто уникати позиції «Ну, що нам на сьогодні задано?», такого роду злиття (ототожнення) виховує безвідповідальне ставлення дитини до виконання завдань.

2. Дитина має жити за режимом, який дозволяє уникати різноманітних розладів поведінки, економити час і забезпечувати емоційний спокій і стабільність в сім’ї. Режим потрібно складати разом з дитиною, щоб вона приймала в цьому активну участь. Батьки повинні контролювати і самі дотримуватися визначеного режиму. Режим дня може бути універсальним, або окремим для різних днів тижня залежно від наповненості життя дитини. Його варто виготовити на папері і повісити на видному місці, чи над робочим місцем дитини.

До режиму входять: підйом, харчування пругом дня, заняття в школі, відпочинок між школою і домашніми завданнями, виконання домашніх завдань, ігри на свіжому повітрі і вдома, відбій. Можуть додаватися гуртки та секції, які відвідує дитина.

Робити уроки варто після того як дитина пообідала і відпочила після школи (близько години на все), також важливо не затягувати виконання домашніх завдань на вечірній час доби (мислення сповільнене, увага розсіюється, накопичилася втома). Якщо вдень немає кому позайматися з дитиною, то краще, якщо дитина зробить всі завдання у чернетці і після прогулянки чи ігор перепише їх під контролем батьків.

3. Перевірте, чи правильно організоване робоче місце (за столом, на зручному стільці, в кімнаті не повинен працювати телевізор і комп’ютер, світло має бути розташованим спереду і з ліва, на столі не повинно бути зайвих предметів).

4. Виконання завдань з гуманітарних і точний предметів варто чергувати між собою, починати з виконання легких завдань, потім складніших, і на кінець теж залишати легкі завдання (мається на увазі завдання легкі і складні для конкретної дитини).

5. Частіше за все немає необхідності сидіти «над душею» у дитини, поки вона виконує завдання. Поступово безпосередню присутність варто замінити на уважний і підбадьорюючий контроль, щоб дитина навчилась працювати самостійно, а це процес тривалий і вимагає помилок, за які не варто сварити дитину, а підтримати її на шляху до самостійності.

6. Допоможіть дитині, якщо вона зіткнулася з нездоланними труднощами. Не варто при цьому підміняти діяльність дитини своєю, але дитина повинна отримати допомогу, це формує почуття захищеності, впевненість, що дитина може сама, але і при невдачах не все втрачено.

7. Надавайте емоційну підтримку при невдачах. При цьому розділіть особистість і рівень успішності. За погану оцінку доведеться додатково попрацювати і виправити її, це дитина повинна знати (відповідальність за власні вчинки), але при цьому їй варто поспівчувати, нагадати, що вона хороша, ви її любите не залежно від рівня успішності.

8. Не давайте дитині додаткових домашніх завдань і не змушуйте повторно переписувати погано виконану домашню роботу. Дитина повинна бачити результат своїх дій і адекватно оцінювати їх. Помилки треба виправити, а переписування вже зробленого завдання дитиною сприймається як нудна, безглузда справа, яка відбиває охоту вчитися.

9. Пам’ятайте, що завищені вимоги батьків до власної дитини призводять до невротизації, підвищеної тривожності і крайньої невпевненості дитини у собі і своїх силах.